?

Log in

No account? Create an account

Запасы разведанных запасов

В кунсткамере всё не как у людей


типа пионер
Лёсик jyrnalist
Previous Entry Share Flag Next Entry
Претендент №7


У листопаді 1937 р. до 20-ї річниці революції у м. Луганську було відкрито пам’ятник „Борцям революції”. У композиції пам’ятника поєднуються 24 колони з чорного лабрадориту та білі мармурові плити, на яких викарбувані та покриті позолотою прізвища 234-х загиблих луганчан. Комплекс є пам’яткою національного значення.

І нарешті «Дива Луганщини». Сьогодні ми презентуємо учасника під номером сім. Меморіальний комплекс Борцям революції в Луганську. Згідно постанови Кабінету міністрів України від двадцять сьомого грудня дві тисячі першого року цей комплекс віднесено до категорії пам’яток національного значення. Це творіння монументального мистецтва унікальне відразу з багатьох причин. Подібних пам’ятників борцям, загиблим під час революції та Громадянської війни, в Україні лише три: в Одесі - загиблим морякам броненосця «Потьомкін», в Каховці - пам’ятник легендарній тачанці і в Луганську. Але з нашим жоден не зрівняється по майстерності виконання. До розробки цього меморіального комплексу були залучені кращі московські майстри. Але право на життя отримав проект головного міського архітектора Луганська Олександра Шеремета. І, нарешті, англійські трофейні танки - таких у світі лишилося усього п’ять: два в Луганську і жодного на батьківщині, у Великій Британії. Ольга Мохова береться вам довести, що меморіальний комплекс Борцям революції є одним з найкрасивіших місць Луганська, яким по праву можуть пишатися луганчани.

Вересень 1934 року. Учасники Жовтневої революції та громадянської війни звертаються до міської влади Луганська з пропозицією увіковічити пам’ять тих, хто загинув в буреломні роки зміни епох. Пам’ятник пам’яті героїв замовляють у Москві. Скульптор Козлов обіцяє Клименту Ворошилову грошей за роботу не брати. Але зроблений їм макет не затверджують. Тоді московське товариство «Всекохудожник» оголошує внутрішній конкурс. Не дочекавшись його результатів, у 1936 році луганська міська рада доручає розроблення проекту Олександру Шеремету, і того ж року він відстоює своє дітище у столиці. За рік, на двадцяту річницю Жовтневої революції, відбулося відкриття пам’ятника.

Петро Шевченко, голова облорганізації товариства охорони пам’ятників
«часто делегации, которіе приезжают к нам в город, а єто в основном иностранніе делегации, говорять, Луганськ – єто маленький Париж, потому что в Европе осталось два таких пам’ятника. Єто пам’ятник Борцам революции в Луганське и пам’ятник комунарам пер ла шез в Париже, во Франции. В чем-то они ідентичні, потому что Шеремет брал за основу пам’ятник на кладбище комунаров»

Первісний вигляд пам’ятника Борцям революції суттєво відрізнявся від сучасного. Був він сіро-зеленого кольору, на білих мармурових плитах золотом сяяли імена загиблих героїв. Спочатку 147 прізвищ, сьогодні тут значаться 326 луганчан. До оздоблення Олександр Шеремет залучив різні відтінки мармуру. А для капітелей колон, вперше застосованих в архітектурних деталях пам’ятника, використав кераміку. До речі, спеціально для цього в Луганську відкрили керамічну майстерню. Без змін дожив до наших днів барельєф, що відображає запеклу боротьбу червоноармійців і білогвардійців. Московські ж скульптори увіковічили в бронзі фігури наших земляків Пархоменка та Цупова.

До розвінчання культу Сталіна у сквері напроти меморіалу між двома танками встановили пам’ятник Климу Ворошилову. Але невдовзі наш земляк, на той момент голова президії Верховної ради СРСР, сам підписує наказ про заборону присвоювати чому-небудь імена живих людей. І саме з цього місця в одну з березневих ночей 1958 зник пам’ятник маршалу. А з карти країни зникла назва Ворошиловград.

Корективи до зовнішнього вигляду пам’ятника внесла і Велика вітчизняна війна. Німці пограбували бронзові фігури, обідрали мармур. Олександра Шеремета у 1944 році відкликали з фронту відновлювати історичну і культурну пам’ятку міста. Відтоді колони стали гранітними. Чого фашисти не торкнулися, так це англійських танків – подарунку наркома оборони Ворошилова жителям Ворошиловграда. Таких танків лишилося п’ять у світі, і жодного в Англії – два у Луганську, і по одному в Харкові, Архангельську та Підмосков’ї. Англійцям же вони дороги тим, що їхнє креслення зробив особисто Уїнстон Черчилль. Лорд морського адміралтейства обрисував сухопутну військову техніку на кшталт крейсерів. Важкі танки Марк V, вагою в 29 тонн і потужністю двигуна у 150 кінських сил, стали останнім масовим танком Першої світової війни.

Факт Танк 9186 мав бойове ім’я «Дерзкий» як у Білій гвардії, так і пізніше в Червоній Армії. Його бойовий шлях відомий: порт Новоросійськ, звідки він потрапив до Російської імперії, Таганрог, школа російських офіцерів-танкістів, битви в Каховці, під Перекопом у складі Російської армії генерала Врангеля, взяття у трофей Червоною Армією на Сиваші, ремонт у Севастополі.

Відомостей про інший танк, під номером 9344, поки що немає. Є припущення, що воював він на північному фронті, і, навіть, можливо, десь на нашій землі – в Попасній та Ясинуватій. Як і історія танку, й досі досліджується доля тих, чиї імена викарбувані на меморіалі. Імена заводчан, трудівників, борців.

Наталія Свиридова, зав. кафедри туризму СНУ ім.. В.Даля –
« Пам’ятник борцам революции – єто, безусловно, визитная карточка Луганська. Єто пам’ятник гражданам Луганська, которіе погибли, защищая город, независимость, свободу от интервентов, белогрвардейцев в те далекие годі. Уникален он еще и тем, что на барельефе єтого пам’ятника находится орден красного знамени, которій біл вручен гражданам города Луганська. Такой чести біли удостоєні только два города – Луганськ и Ленінград»

2009 року меморіал відновили, знаменитих англійців реставрували. За планами, у травні тут запрацює фонтан Каскад і знову запалає вічний вогонь. Як символ нашої пошани силі духу та мужності борців і геніальності архітекторської думки наших земляків.


Re: :)))

пасип
через несколько часов будет еще одно "дыво"

(Deleted comment)

Re: :)))

садиба мсциховського - Садиба в Селезнівці – колишній будинок поміщика, гірничопромисловця
поляка Мсциховського К. Л. Мальовничий маєток Мсциховського рідкісне
архітектурне диво. В'їзд до садиби виконаний у вигляді воріт замку. Парк
поруч із садибою - з алеями
пірамідальних тополь, липовими гротами та коридорами з стриженої зелені. Парк
площею 22 гектари, з 1972 року є пам’ятником садово-паркового мистецтва.